- розводження
- 1) разведе́ние, разво́д; разво́дка; разнима́ние2) разведе́ние; разжиже́ние, разбавле́ние; разба́вка3) разведе́ние, размноже́ние; распложе́ние
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
розводження — я, с. Дія за знач. розводити … Український тлумачний словник
розводження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розвідник — I розв ідник а, ч. 1) Той, хто займається розвідкою або перебуває у розвідці (див. розвідка III 1), 2)). 2) Літак для повітряної, катер для морської розвідки (див. розвідка III 1)). 3) Працівник, агент розвідки (див. розвідка III 3)). 4) Фахівець … Український тлумачний словник
розмішування — 1 іменник середнього роду розминання розмішування 2 іменник середнього роду розводження, розбавлення … Орфографічний словник української мови